упроситися

Упроси́тися, -шу́ся, -сишся

гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Упросивсь до тих людей на ніч. Рудч. Ск. І. 158.

Значення в інших словниках

1. упроситися — упроси́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упроситися — УПРОСИ́ТИСЯ див. упро́шуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. упроситися — див. упрошуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упроситися — УПРОСИ́ТИСЯ див. упро́шуватися.  Словник української мови в 11 томах