упірний

Упі́рний, -а, -е

= упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.

Значення в інших словниках

1. упірний — УПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що упе́ртий¹ 1. Це упірне говорення [говоріння] за гроші розвіяло у ляхів всяке підозріння (А. Чайковський).  Словник української мови у 20 томах
2. упірний — -а, -е, діал. Упертий.  Великий тлумачний словник сучасної мови