упірний
УПІ́РНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що упе́ртий¹ 1.
Це упірне говорення [говоріння] за гроші розвіяло у ляхів всяке підозріння (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)УПІ́РНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що упе́ртий¹ 1.
Це упірне говорення [говоріння] за гроші розвіяло у ляхів всяке підозріння (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)