упірнути —
упірну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
упірнути —
упірну́ти з голово́ю в що. Повністю, цілком віддаватися якійсь справі, якомусь заняттю. Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
упірнути —
ЗАНУ́РЮВАТИСЯ (опускатися у воду чи в іншу рідину), ПОРИНА́ТИ, ЗАРИНА́ТИ, ПІРНА́ТИ, ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ), ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.: зану́ритися, пори́ну́ти, зарину́ти, пірну́ти, впірну́ти (упірну́ти), опусти́тися.
Словник синонімів української мови