упірнути
упірну́ти з голово́ю в що. Повністю, цілком віддаватися якійсь справі, якомусь заняттю. Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовиупірну́ти з голово́ю в що. Повністю, цілком віддаватися якійсь справі, якомусь заняттю. Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови