1. Фразеологічний словник української мови

упірнути

упірну́ти з голово́ю в що. Повністю, цілком віддаватися якійсь справі, якомусь заняттю. Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упірнути — упірну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упірнути — УПІРНУ́ТИ див. впірна́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. упірнути — ЗАНУ́РЮВАТИСЯ (опускатися у воду чи в іншу рідину), ПОРИНА́ТИ, ЗАРИНА́ТИ, ПІРНА́ТИ, ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ), ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.: зану́ритися, пори́ну́ти, зарину́ти, пірну́ти, впірну́ти (упірну́ти), опусти́тися. Словник синонімів української мови