ура

на ура́. 1. зі сл. бра́ти, бра́тися і под. Без підготовки, з надією на випадковий успіх. (Огнєв:) Ніякого дерзання у цьому наказі нема, воно тут і не ночувало. Тому, що немає у ньому мислі, все береться на ура (О. Корнійчук). 2. зі сл. іти́, піти́. З великим успіхом. — Та це ж цікавий вертеп можна написати — на ура піде (О. Бердник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ура — ура́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ура — Браво! віват!, гіп-гіп-ура!, гойя!, гура! слава!, фізкульт-привіт!, шана! Фразеологічні синоніми: вічна слава!; вічна шана!; хай живе! Словник синонімів Вусика
  3. ура — Слава Словник чужослів Павло Штепа
  4. ура — УРА́, виг. 1. Бойовий заклик під час атаки. І подав команду .. Грянула батарея!.. – Ура-а! – кричали вершники праворуч і ліворуч (О. Довженко); // у знач. ім., с., невідм. Скакали іноді козаки, гикаючи й махаючи нагаями; .. Словник української мови у 20 томах
  5. ура — виг. 1》 Бойовий заклик під час атаки. || у знач. ім., с., невідм. На ура — а) рішучою атакою з криками "ура"; б) без підготовки, з надією на випадковий успіх. 2》 Уживається для вираження загального схвалення, захоплення, радості. || у знач. ім., с., невідм. Трикратне ура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ура — УРА́, виг. 1. Бойовий заклик під час атаки. І подав команду.. Грянула батарея!.. — Ура-а! — кричали вершники праворуч і ліворуч (Довж., І, 1958, 154); // у знач. iм., с., невідм. Праворуч, зовсім близько, перекриваючи клекіт бою, лине могутнє «ура» (Кач. Словник української мови в 11 томах