ураяти

Ураяти, ураю, -єш

гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.

Значення в інших словниках

1. ураяти — ура́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ураяти — УРА́ЯТИ (ВРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод. Те саме, що ура́дити. Івась занедужав. Як божевільна ходе [ходить] Уляна, не знає, що їй робити, що їй почати. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. ураяти — (враяти), -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Те саме, що урадити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ураяти — УРА́ЯТИ (ВРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Те саме, що ура́дити. Івась занедужав. Як божевільна ходе [ходить] Уляна, не знає, що їй робити, що їй почати. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Мирний, І, 1954, 301).  Словник української мови в 11 томах