ураяти
УРА́ЯТИ (ВРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Те саме, що ура́дити.
Івась занедужав. Як божевільна ходе [ходить] Уляна, не знає, що їй робити, що їй почати. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Мирний, І, 1954, 301).
Словник української мови (СУМ-11)