Словник української мови Грінченка

урити

Урити, -ся

см. уривати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. урити — ури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. урити — УРИ́ТИ див. врива́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. урити — ЗАКО́ПУВАТИ кого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ), ВРИВА́ТИ (УРИВА́ТИ), ВГРІБА́ТИ (УГРІБА́ТИ), ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ кого...  Словник синонімів української мови