урихтувати

Урихто́вувати, -вую, -єш

сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.

Значення в інших словниках

1. урихтувати — урихтува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. урихтувати — УРИХТУВА́ТИ див. урихто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. урихтувати — див. урихтовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урихтувати — УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВАТИ) (зробити належний порядок, довести до ладу що-небудь), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), ДА́ТИ ЛАД, ОПРА́ВИТИ, УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ) діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. урихтувати — УРИХТУВА́ТИ див. урихто́вувати.  Словник української мови в 11 томах