1. Словник української мови Грінченка

урихтувати

Урихто́вувати, -вую, -єш

сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урихтувати — урихтува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. урихтувати — УРИХТУВА́ТИ див. урихто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. урихтувати — див. урихтовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урихтувати — УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВАТИ) (зробити належний порядок, довести до ладу що-небудь), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), ДА́ТИ ЛАД, ОПРА́ВИТИ, УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ) діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. урихтувати — УРИХТУВА́ТИ див. урихто́вувати. Словник української мови в 11 томах