урихтувати
УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВАТИ) (зробити належний порядок, довести до ладу що-небудь), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), ДА́ТИ ЛАД, ОПРА́ВИТИ, УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ) діал. — Недок.: упорядко́вувати (впорядко́вувати), опоряджа́ти, опоря́джувати, ула́годжувати (вла́годжувати), дава́ти лад, оправля́ти, урихто́вувати (врихто́вувати). Надто втомлений був, щоб упорядкувати своє нове житло (Ю. Шовкопляс); Опоряджають на зиму овечатник.. жінки (О. Гончар); — Дістаньте шкатулку.., знайдіть бінокль, улагодьте несесер (Леся Українка); Добрі господарі, дбаючи про забезпечення кормів, старанно оправляють та оборюють всі скирти (з журналу); Не прийшлось до пуття врихтувати життя, Як бажалося вільному серцю (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урихтувати — урихтува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- урихтувати — УРИХТУВА́ТИ див. урихто́вувати. Словник української мови у 20 томах
- урихтувати — див. урихтовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урихтувати — УРИХТУВА́ТИ див. урихто́вувати. Словник української мови в 11 томах
- урихтувати — Урихто́вувати, -вую, -єш сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк. Словник української мови Грінченка