урода

Урода, -ди

ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. н. п. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Мет. 65. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Макс. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. К. (ЗОЮР. II. 199). Хорошая дружина на вроду. КС. 1883. II. 400. ум. уро́донька.

Значення в інших словниках

1. урода — уро́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. урода — УРО́ДА див. вро́да.  Словник української мови у 20 томах
3. урода — див. врода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урода — КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!...  Словник синонімів української мови
5. урода — Уро́да, -ди, -ді  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. урода — УРО́ДА див. вро́да.  Словник української мови в 11 томах