урядування —
урядува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
урядування —
УРЯДУВА́ННЯ (ВРЯДУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. урядува́ти 1, 2. Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Л.
Словник української мови у 20 томах
урядування —
-я, с. 1》 рідко, заст. Дія за знач. урядувати 1), 2). 2》 діал. Орган правління.
Великий тлумачний словник сучасної мови
урядування —
Урядува́ння, -ння
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
урядування —
УРЯДУВА́ННЯ, я, с. 1. рідко, заст. Дія за знач. урядува́ти 1, 2. Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах