урядування

урядува́ння

-я, с.

1》 рідко, заст. Дія за знач. урядувати 1), 2).

2》 діал. Орган правління.

Значення в інших словниках

1. урядування — урядува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. урядування — УРЯДУВА́ННЯ (ВРЯДУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. урядува́ти 1, 2. Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. урядування — Урядува́ння, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. урядування — УРЯДУВА́ННЯ, я, с. 1. рідко, заст. Дія за знач. урядува́ти 1, 2. Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
5. урядування — Урядування, -ня с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное).  Словник української мови Грінченка