усидіти

Усидіти, -джу, -диш

гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.

Значення в інших словниках

1. усидіти — уси́діти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усидіти — УСИ́ДІТИ (ВСИ́ДІТИ), джу, диш, док. 1. Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не впасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін. [Горпина:] Що це ми сидимо, пхаємось коло стола!.. Сядьмо, куми, долі!...  Словник української мови у 20 томах
3. усидіти — (всидіти), -джу, -диш, док. 1》 Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не упасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін. 2》 Примусити себе спокійно сидіти на місці, не зважаючи на свої бажання, почуття і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усидіти — Уси́діти, уси́джу, уси́диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. усидіти — УСИ́ДІТИ (ВСИ́ДІТИ), джу, диш, док. 1. Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не упасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін. [Горпина:] Що це ми сидимо, пхаємось коло стола!.. Сядьмо, куми, долі!...  Словник української мови в 11 томах