утеком

Уте́ком

нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. утеком — присл., діал. Тікаючи, бігцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови