утеребити

Утеребити, -блю, -биш

гл.

1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24.

2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.

Значення в інших словниках

1. утеребити — утереби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утеребити — УТЕРЕБИ́ТИ див. втереби́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. утеребити — див. втеребити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утеребити — ВТЯГТИ́ (УТЯГТИ́) (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ (УТЯГНУ́ТИ), ВВОЛОКТИ́ (УВОЛОКТИ́), ВТАСКА́ТИ (УТАСКА́ТИ) розм., ВТЕРЕБИ́ТИ (УТЕРЕБИ́ТИ) фам. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. утеребити — УТЕРЕБИ́ТИ див. втереби́ти.  Словник української мови в 11 томах