утеребити
Утеребити, -блю, -биш
гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утеребити — утереби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- утеребити — УТЕРЕБИ́ТИ див. втереби́ти. Словник української мови у 20 томах
- утеребити — див. втеребити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утеребити — ВТЯГТИ́ (УТЯГТИ́) (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ (УТЯГНУ́ТИ), ВВОЛОКТИ́ (УВОЛОКТИ́), ВТАСКА́ТИ (УТАСКА́ТИ) розм., ВТЕРЕБИ́ТИ (УТЕРЕБИ́ТИ) фам. — Недок. Словник синонімів української мови
- утеребити — УТЕРЕБИ́ТИ див. втереби́ти. Словник української мови в 11 томах