утихомиритися

Утихомирюватися, -рююся, -єшся

сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор. II. 61. Утихомирься, не бурчи. Котл. Кн. III. 37.

Значення в інших словниках

1. утихомиритися — утихоми́ритися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утихомиритися — див. заспокоїтися  Словник синонімів Вусика
3. утихомиритися — УТИХОМИ́РИТИСЯ див. утихоми́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. утихомиритися — див. утихомирюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утихомиритися — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)...  Словник синонімів української мови
6. утихомиритися — УТИХОМИ́РИТИСЯ див. утихоми́рюватися.  Словник української мови в 11 томах