уторгувати

Уторгувати, -гую, -єш

гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.

Значення в інших словниках

1. уторгувати — уторгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уторгувати — УТОРГУВА́ТИ див. уторго́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. уторгувати — див. уторговувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уторгувати — Уторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. уторгувати — УТОРГУВА́ТИ див. уторго́вувати.  Словник української мови в 11 томах