утроїти Утро́їти, -рою, -їш гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках утроїти — Утро́їти, утро́ю, -ро́їш (від три) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)