утручання

Утручання, -ня

с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.

Значення в інших словниках

1. утручання — утруча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. утручання — УТРУЧА́ННЯ див. втруча́ння.  Словник української мови у 20 томах