утручання

Утручання, -ня

с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утручання — утруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утручання — УТРУЧА́ННЯ див. втруча́ння. Словник української мови у 20 томах