1. Словник української мови Грінченка

утручати

Утручати, -чаю, -єш

сов. в. утрутити, -чу, -тиш, гл. Толкать, вталкивать, втолкнуть. Ой приведи до річеньки, а не втручай в воду. н. п. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все наб'єшся. Ном. № 12477. Не можуть ніяк її до сіней утрутити. Грин. III. 508.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утручати — утруча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови