Значення в інших словниках
-
утікачка —
утіка́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
утікачка —
[ўт'ікачка] = втікачка -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови
-
утікачка —
УТІКА́ЧКА (ВТІКА́ЧКА), и, ж. Жін. до утіка́ч. Гей, сусіди дорогії! Наш куточок – запустів!.. Утекла дочка лози... Тра втікачку здоганяти... (А. Кримський); І нікому не впало на думку шукати втікачок (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
утікачка —
(втікачка), -и. Жін. до утікач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
утікачка —
Утіка́чка, -чки, -чці; -ка́чки, -ка́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
утікачка —
УТІКА́ЧКА (ВТІКА́ЧКА), и́, ж. Жін. до утіка́ч. Гей, сусіди дорогії! Наш куточок — запустів!.. Утекла дочка лози… Тра втікачку здоганяти… (Крим., Вибр., 1965, 274); Дуже спокушала думка постукати в вікно і попросити притулку.
Словник української мови в 11 томах