утікачка
УТІКА́ЧКА (ВТІКА́ЧКА), и, ж.
Жін. до утіка́ч.
Гей, сусіди дорогії! Наш куточок – запустів!.. Утекла дочка лози... Тра втікачку здоганяти... (А. Кримський);
І нікому не впало на думку шукати втікачок (Н. Королева);
Дуже спокушала думка постукати в вікно і попросити притулку. Але хто зна, чи добра душа зустріне втікачок (А. Хижняк);
Здавалось їй, що як тільки ступить в це сяйво [від ліхтарів], то зразу ж усе село побачить: ось вона, утікачка (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)