утіки
УТІ́КИ (ВТІ́КИ), ів, мн., заст.
Утеча.
Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)УТІ́КИ (ВТІ́КИ), ів, мн., заст.
Утеча.
Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)