Значення в інших словниках
-
утіки —
уті́ки множинний іменник утеча арх.
Орфографічний словник української мови
-
утіки —
УТІ́КИ (ВТІ́КИ), ів, мн., заст. Утеча. Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
утіки —
УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
-
утіки —
УТІ́КИ (ВТІ́КИ), ів, мн., заст. Утеча. Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (Коцюб., І, 1955, 341).
Словник української мови в 11 томах