утішити

Утішати, -шаю, -єш

сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.

Значення в інших словниках

1. утішити — уті́шити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утішити — УТІ́ШИТИ див. утіша́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. утішити — див. утішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утішити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. утішити — УТІ́ШИТИ див. утіша́ти.  Словник української мови в 11 томах