учащати
Учащати, -щаю, -єш
гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка