учесати

Учесати, -шу, -шеш

гл.

1) Расчесать, вычесать.

2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ.

3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше. Ном. № 10420.

4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! О. 1861. X. 34. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів. Мнж. 119.

Значення в інших словниках

1. учесати — учеса́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. учесати — УЧЕСА́ТИ (ВЧЕСА́ТИ), ешу́, е́шеш, док., кого, що і без прям. дод., розм. 1. рідко. Те саме, що розчеса́ти. 2. перен. Зробити щось енергійно, швидко. Музики вчесали метелиці. Марина, як стояла з рогачем у руках, так і повіялась і потягла за собою Ганну (І.  Словник української мови у 20 томах
3. учесати — (вчесати), -ешу, -ешеш, док., перех., розм. 1》 рідко. Те саме, що розчесати. 2》 перен. Зробити щось енергійно, швидко. 3》 З силою ударити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учесати — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. учесати — УЧЕСА́ТИ (ВЧЕСА́ТИ), ешу́, е́шеш, док., перех., розм. 1. рідко. Те саме, що розчеса́ти. 2. перен. Зробити щось енергійно, швидко. Музики вчесали метелиці. Марина, як стояла з рогачем у руках, так і повіялась і потягла за собою Ганну (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах