учесати
УЧЕСА́ТИ (ВЧЕСА́ТИ), ешу́, е́шеш, док., кого, що і без прям. дод., розм.
1. рідко. Те саме, що розчеса́ти.
2. перен. Зробити щось енергійно, швидко.
Музики вчесали метелиці. Марина, як стояла з рогачем у руках, так і повіялась і потягла за собою Ганну (І. Нечуй-Левицький);
Тут уже баби не витримали. – Рятуйте! Та за дрюччя! Та за трактором... Трактор .. як учеше по городу... (Остап Вишня).
3. З силою ударити.
[Хома:] Яремо, не лайся! А то так учешу, що аж у вухах задзвенить (М. Костомаров);
– Врешті дійшло до того, що тесть якось мене вчесав через плечі ремінною потягачкою (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)