учителювати

Учителювати, -люю, -єш

гл. Учительствовать, быть учителемъ.

Значення в інших словниках

1. учителювати — учителюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. учителювати — УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.). – Я їх знаю, я вже п'ять літ учителюю в тому селі... (М. Коцюбинський); Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (М.  Словник української мови у 20 томах
3. учителювати — (вчителювати), -юю, -юєш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учителювати — Учителюва́ти, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. учителювати — УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.). — Я їх знаю, я вже п’ять літ учителюю в тому селі… (Коцюб., II, 1955, 167); Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах