учителювати
УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.).
— Я їх знаю, я вже п’ять літ учителюю в тому селі… (Коцюб., II, 1955, 167);
Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (Томч., Готель.., 1960, 150);
— Незабаром відділ народної освіти збирається відкрити якісь курси для перепідготовки вчителів. Підучитесь — підете вчителювати (Стельмах, II, 1962, 162).
Словник української мови (СУМ-11)