учителювати
УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.).
— Я їх знаю, я вже п’ять літ учителюю в тому селі… (Коцюб., II, 1955, 167);
Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (Томч., Готель.., 1960, 150);
— Незабаром відділ народної освіти збирається відкрити якісь курси для перепідготовки вчителів. Підучитесь — підете вчителювати (Стельмах, II, 1962, 162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учителювати — учителюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- учителювати — УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.). – Я їх знаю, я вже п'ять літ учителюю в тому селі... (М. Коцюбинський); Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (М. Словник української мови у 20 томах
- учителювати — (вчителювати), -юю, -юєш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- учителювати — Учителюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- учителювати — Учителювати, -люю, -єш гл. Учительствовать, быть учителемъ. Словник української мови Грінченка