1. Словник української мови у 20 томах

учителювати

УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок.

Працювати вчителем (у 1 знач.).

– Я їх знаю, я вже п'ять літ учителюю в тому селі... (М. Коцюбинський);

Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (М. Томчаній);

– Незабаром відділ народної освіти збирається відкрити якісь курси для перепідготовки вчителів. Підучитесь – підете вчителювати (М. Стельмах);

Конашевич вже два роки з половиною учителював у Аксака (А. Чайковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учителювати — учителюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. учителювати — (вчителювати), -юю, -юєш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. учителювати — Учителюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. учителювати — УЧИТЕЛЮВА́ТИ (ВЧИТЕЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, недок. Працювати вчителем (у 1 знач.). — Я їх знаю, я вже п’ять літ учителюю в тому селі… (Коцюб., II, 1955, 167); Син Берези закінчив Ужгородський університет і вчителює у середній школі (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах
  5. учителювати — Учителювати, -люю, -єш гл. Учительствовать, быть учителемъ. Словник української мови Грінченка