учителювання
УЧИТЕЛЮВА́ННЯ (ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. учителюва́ти.
Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (С. Васильченко);
Вже його учні вчителями поставали, інженерами, лікарями, а він усе не кидав учителювання, хоча й пенсію давно мав (В. Кучер);
Після закінчення уроків того першого дня свого учителювання він пішов з малюками на річку (І. Цюпа);
Моє учителювання не потриває довго (А. Чайковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учителювання — учителюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- учителювання — (вчителювання), -я, с. Дія за знач. учителювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- учителювання — Учителюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- учителювання — УЧИТЕЛЮВА́ННЯ (ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. учителюва́ти. Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- учителювання — Учителювання, -ня с. Учительствованіе, состояніе учителемъ. Шейк. Словник української мови Грінченка