учительша

УЧИ́ТЕЛЬША (ВЧИ́ТЕЛЬША), і, ж., розм.

1. Те саме, що учи́телька.

Доведеться витерпіти від батька який десяток різок чи від учительші знову там десяток-півтора лінійок (І. Микитенко);

– Ей ти, вчительша!.. Горда! Іди сю... Він [бородань] не встиг доказати, хутко присів на возі й затулив голову руками. (Григорій Тютюнник).

2. Дружина учителя.

В дверях гостиної [вітальні] з'явилась висока, гарна постать горобцівського вчителя школи, а за ним слідком увійшла його жінка .. Вчительша обернулась до столу і вгляділа коло стола на стільці писаршу (І. Нечуй-Левицький);

Панасикова он інакше й не зве себе, тільки учительшею. Сердиться, коли хто інакше до неї звернеться (Ю. Збанацький).