учителів

УЧИ́ТЕЛІВ (ВЧИ́ТЕЛІВ), лева, леве. Прикм. до учи́тель; належний учителеві.

— А що це ви робите? — роздався над їх головами.. учителів голос (Мирний, IV, 1955, 108);

Незабаром дід Гордій стояв на порозі вчителевої кімнати з великим узлом у руці (Вас., І, 1959, 83);

Ромко встиг протиснутися до самої трибуни. Він жадібно ловив кожне вчителеве слово (Донч., І, 1956, 92);

— Ці троянди на сонці не бліднуть, — сказав Пекельник те, що знав з учителевих вуст (Гуц., З горіха.., 1967, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учителів — учи́телів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. учителів — УЧИ́ТЕЛІВ (ВЧИ́ТЕЛІВ), лева, леве. Прикм. до учи́тель; належний учителеві. – А що це ви робите? – роздався над їх головами .. учителів голос (Панас Мирний); Незабаром дід Гордій стояв на порозі вчителевої кімнати з великим узлом у руці (С. Словник української мови у 20 томах
  3. учителів — (вчителів), -лева, -леве. Прикм. до учитель. || Належний учителеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. учителів — Учи́телів, -лева, -леве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. учителів — Учителів, -лева, -ве Принадлежащій учителю. Словник української мови Грінченка