учителювання

УЧИТЕЛЮВА́ННЯ (ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. учителюва́ти.

Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (Вас., Вибр., 1950, 28);

Вже його учні вчителями поставали, інженерами, лікарями, а він усе не кидав учителювання, хоча й пенсію давно мав (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 61);

Після закінчення уроків того першого дня свого учителювання він пішов з малюками на річку (Цюпа, Добротворець, 1971, 25).

Значення в інших словниках

1. учителювання — учителюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. учителювання — УЧИТЕЛЮВА́ННЯ (ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. учителюва́ти. Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (С.  Словник української мови у 20 томах
3. учителювання — (вчителювання), -я, с. Дія за знач. учителювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учителювання — Учителюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. учителювання — Учителювання, -ня с. Учительствованіе, состояніе учителемъ. Шейк.  Словник української мови Грінченка