учителювання

УЧИТЕЛЮВА́ННЯ (ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. учителюва́ти.

Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (С. Васильченко);

Вже його учні вчителями поставали, інженерами, лікарями, а він усе не кидав учителювання, хоча й пенсію давно мав (В. Кучер);

Після закінчення уроків того першого дня свого учителювання він пішов з малюками на річку (І. Цюпа);

Моє учителювання не потриває довго (А. Чайковський).

Значення в інших словниках

1. учителювання — учителюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. учителювання — (вчителювання), -я, с. Дія за знач. учителювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. учителювання — Учителюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. учителювання — УЧИТЕЛЮВА́ННЯ (ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. учителюва́ти. Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (Вас., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. учителювання — Учителювання, -ня с. Учительствованіе, состояніе учителемъ. Шейк.  Словник української мови Грінченка