учительша

УЧИ́ТЕЛЬША (ВЧИ́ТЕЛЬША), і, ж., розм.

1. Те саме, що учи́телька.

Доведеться витерпіти від батька який десяток різок чи від учительші знову там десяток-півтора лінійок (І. Микитенко);

– Ей ти, вчительша!.. Горда! Іди сю... Він [бородань] не встиг доказати, хутко присів на возі й затулив голову руками. (Григорій Тютюнник).

2. Дружина учителя.

В дверях гостиної [вітальні] з'явилась висока, гарна постать горобцівського вчителя школи, а за ним слідком увійшла його жінка .. Вчительша обернулась до столу і вгляділа коло стола на стільці писаршу (І. Нечуй-Левицький);

Панасикова он інакше й не зве себе, тільки учительшею. Сердиться, коли хто інакше до неї звернеться (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. учительша — учи́тельша іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. учительша — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що учителька. 2》 Дружина учителя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. учительша — УЧИ́ТЕЛЬША, і, ж., розм. 1. Те саме, що учи́телька. Доведеться витерпіти від батька який десяток різок чи від учительші знову там десяток-півтора лінійок (Мик., II, 1957, 110). 2. Дружина учителя.  Словник української мови в 11 томах