фартушок

Фартух, -ха

м.

1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49.

2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. ум. фартушок.

Значення в інших словниках

1. фартушок — фартушо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фартушок — див. передник; фартух  Словник синонімів Вусика
3. фартушок — ФАРТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до фарту́х. Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (І. Нечуй-Левицький); Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах
4. фартушок — -шка, ч. Зменш.-пестл. до фартух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фартушок — ФАРТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. де фарту́х. Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (Н.-Лев., VI, 1966, 86); Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (Коз., Листи.., 1967, 6).  Словник української мови в 11 томах