1. Словник української мови Грінченка

фартушок

Фартух, -ха

м.

1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49.

2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. ум. фартушок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фартушок — фартушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фартушок — див. передник; фартух Словник синонімів Вусика
  3. фартушок — ФАРТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до фарту́х. Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (І. Нечуй-Левицький); Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  4. фартушок — -шка, ч. Зменш.-пестл. до фартух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фартушок — ФАРТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. де фарту́х. Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (Н.-Лев., VI, 1966, 86); Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (Коз., Листи.., 1967, 6). Словник української мови в 11 томах