фартушок
ФАРТУШО́К, шка́, ч.
Зменш.-пестл. до фарту́х.
Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (І. Нечуй-Левицький);
Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фартушок — фартушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фартушок — див. передник; фартух Словник синонімів Вусика
- фартушок — -шка, ч. Зменш.-пестл. до фартух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фартушок — ФАРТУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. де фарту́х. Маруся почепила білий фартушок і наливала чай (Н.-Лев., VI, 1966, 86); Дівчатка були в новеньких темних платтячках, у білих фартушках (Коз., Листи.., 1967, 6). Словник української мови в 11 томах
- фартушок — Фартух, -ха м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. ум. фартушок. Словник української мови Грінченка