фиґель

Фи́ґель, -ґля

м.

1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе. Желех.

2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.