фрика

Фри́ка, -ки

ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.

Значення в інших словниках

1. фрика — ФРИ́КА, и, ж., діал. Насильство, примушування. Я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тільки не вдію (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. фрика — -и, ж., зах. Присилування.  Великий тлумачний словник сучасної мови