фрика

ФРИ́КА, и, ж., діал.

Насильство, примушування.

Я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тільки не вдію (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. фрика — -и, ж., зах. Присилування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. фрика — Фри́ка, -ки ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.  Словник української мови Грінченка